
Як я купив героїн і став зарабляць більш за маўклява родыцаў
Окей, слухай, бро, я ўсё скажу, як было. Ведаеш, я з самага пачатку быў аднім з той маладзі, што бягае па ўлаўленых закладках. І не толькі ўляўленых, я таксама батав, каб атрымаць свой дыплом. Вядома, ён мне прысабачыў галаву, але гэта і натхняла мяне на большае.
Аднаго разу, узе пасля боты, я пазнаёў мужыка з глыткамі. Ён расказаў мне пра героін - нарэшце што-небудзь новае, не проста люся LSD. А я так люблю паціснуць нервішкі своія! Што ж, я прыняў рашэнне спрабаваць гэта навіну. І што я скажу? Я змяняў сваё жыццё да непазнавання.
Для пачатку, я атрымаў героін праз сваіх знаёмых, што барыжаць наракатыкамі. Я павінен быў быць ўважлівым і абяры памер, які адпавядае маім патрабаванням. Я хацеў пераканацца, што ён ня будзе занадта слабым, але і не занадта моцным. Зрэшты, я ж не хацеў быць хуткім. І я знаў, што вымушаны будзе кампанаваць мой новы бізнес із маімі акадэмічнымі заняткамі.
Калі ўжо ўсё было гатова, я прыняў рашэнне рофліць на маіх бандероўках. Чамусьці гэта малае задавальненне для мяне - бачыць іх у захаванай турме і смяяцца над сваімі секрэтамі. І ў цяперашні час, пры гэтым тле, я стаў зарабляць гарэй за сваіх старцаў.
Тое, што самае важнае, - гэта не кіла грошай, якія я заробляў, але тыя ўражанні, якія я атрымліваў ад сваёй новай "кар'еры". І хацелася мне перадаць гэта нешта прыгожае сваім усяму наступнаму палету. |
Так што, я пачаў мерчаваць героін. Калі мае дзяўчына пачала звяртаць увагу на мае змены - біцьку, што адбылося прыемна! Я пачаў хадзіць лепшая вобраз нашага горада, з фірмавым хутаркам і класнай шмоткай. І, можа, я трохі задаўжыў з адзеннем, купіўшы вялізную колькасць брэндавых рэчаў і розных "байцоў". Аднак я адчуваў сябе ўзлётным птушкай.
І вось я пераканаўся ў тым, што жыццё - гэта больш за наркатыкі і грошы. Жыццё - гэта пра шчасце і задавальненне. І, сапраўды, гэта не магло быць лепш за ўсё маё новае лепшае здароўе!
Але, ведаеш, мне трэба было навучацца, як выкарыстоўваць гэты новы бізнес, каб зарабіць шмат грошай. Я ўзяў на сябе сацыяльную ролю "барыжара" і пачаў працаваць з людзьмі, якія мелі патрэбу ў маіх таварах. І, праўда, я пачуў сябе моцным і атрымаў магутнасць кантраляваць людзей. Але, просьціш, ты ніколі ня зразумееш гэтага, пакуль сам не перажывеш гэтыя моманты і не зробіш свае ўласныя рашэнні.
Так што яна рыскуе даведацца пра маю новую "кар'еру"? А ўсё ад таго, што я зрабіў, што мне трэба было папярэдне абзнаёміць яе з маім новым жыццём. Хаця бы за тое, што я хацеў быць адкрывым з ёю.
Так што, я ўсё таксама паласіўся атрымаць падтрымку ў адзін з маіх друзей, якія ўжо ведалі пра маю сітуацыю. Ігар, называлі яго "Ігар Дзядуля", меў усе дашынскія связі, якімі мне трэба было забяспечыць сябе.
У канцы канцоў, я прыняў рашэнне раскрыць усё ёй. І ёй знадобілася час, каб зразумець гэта. Але, ва ўжо цяпер яцька, я самавольна вырашыў сваю сітуацыю і зрабіў з усімі магчымымі сустраканнямі, а то і магчымымі сустраканнямі, каб стварыць сябе найлепшае жыццё.
На канец, гэта ўсё аб грошах. Хто імі кіруе - той кіруе жыццём. Але, ведаеш, я чую, што тут гэта толькі пачатак. І яцьке, я не збрашу мерыцца, пакуль ня збіруся ўзлётам!
Ох, братаны, выбирайте позицию удобнее и готовьтесь к истории, которая перевернет ваш мир наизнанку! Я решил рассказать вам о том, как я купил еду с ТГК и занимался чемпионским паркуром. Но прежде чем начать, хочу предупредить, что все, что я расскажу, касается моей жизни наркомании.
Курение, закладки - это было моими верными спутниками в те времена. Но самым умным решением, каким я только мог похвастаться, было умение шмыгаться, чтобы взять товар на точке. Ведь без обдолбышей никуда, правда? И так, я отправился на место встречи с дилером, чтобы купить свою порцию наркотиков.
Пока я ждал, решил покурить шалу, чтобы успокоить нервы. Ведь паркур требует от тебя не только мастерства, но и решительности. Как только дилер появился, я сразу понял, что сделал правильный выбор. Взял товар на точке и не мог поверить своей удаче - у меня было все, что нужно для отличной вечеринки.
Братишки, когда я добрался до моего скрытого уголка в городе, я решил перед паркуром устроить небольшую закусочную. Наконец-то я мог насладиться моей любимой едой с ТГК! Бургеры, пицца, суши - все это вкусное лакомство стало моей маленькой радостью в жизни наркомана.
Но, садитесь поудобнее, братва, я только начал! Со сытом в животе, я почувствовал, что пора приступать к чемпионскому паркуру. Мои конечности готовы, манди подействовали, а я был готов к безумным трюкам и прыжкам над пропастью!
Я начал со своего любимого места - крыши высотного здания. Забежав на край, я почувствовал, как адреналин заполняет каждую клеточку моего тела. И вот, я прыгаю! Свобода паркура охватывает меня, словно я птица, готовая завоевать небо. Я делаю оборот на 360 градусов, ловко преодолевая каждое препятствие на своем пути.
И тут я вспомнил про то, что мне еще надо взять на ближайшей точке закладки для моих друзей. Это был небольшой перерыв, но это не мешало мне продолжать свои тренировки. Я снова покинул здание и направился к желанной точке, чтобы вновь взять товар.
Через некоторое время, я вернулся к своим приключениям. Темп паркура только увеличивался, а я становился все увереннее в своих действиях. Каждый прыжок, каждый оборот - это было настоящее искусство, каким можно гордиться.
Но, братва, мне не хотелось останавливаться на достигнутом. Я решил перейти на новый уровень и попробовать паркур в темное время суток. Ведь только тогда я мог почувствовать все очарование ночного города, когда улицы пустые, а фонари освещают мой путь.
Итак, однажды ночью, я решил вызвать свою судьбу и отправился на поиски новых достижений. Мой фонарь был мне верным проводником по городским улицам, где никто не мешал моему паркуру. Я прыгал с крыши на крышу, словно независимость и свобода были моими верными спутниками.
Ох, братва, я не мог описать тот адреналин, который охватывал меня тогда. Это было что-то невероятное! Мои сердцебиение участилось, а я чувствовал, что могу покорить весь город своими трюками и прыжками.
Но вот, мои приключения подошли к концу, когда вдали я увидел знакомые фигуры в форме полицию. Я быстро решил сменить направление и скрыться от погони.
Так закончилась моя история наркомана-паркуриста. Это было время, когда я погружался в мир наркотиков, но при этом оставался верным своей страсти - паркуру. Ведь даже в самые тяжелые моменты, паркур был моей спасительной силой, которая помогала мне держаться на плаву. Найти свое призвание, свое истинное дело - вот что действительно важно.